Поиск

Анонсы

 

Церковный календарь

Разное

Єдність Православної Церкви

Єдність Православної Церкви

 

 

Свята Соборна Апостольська Церква — Церква єдина, це цілий містичний організм — Тіло Христово, “повнота Того Хто наповнюэ все у всьому”( Єф. 1,23). Як не можна поділити Христа (1 Кор. 1,13), так неподільна Церква — Його тіло.

Читать полностью...

 

Концепція церковно-державних відносин. Сучасний етап.


Концепція церковно-державних відносин. Сучасний етап

 

 

Питання дуже широке, тому торкнемось тільки тезісно фундаментальних принципів взаємовідносин між Церквою і державою.

Читать полностью...

 

Про багатство і бідність

Все, що створив Бог, саме по собі не може бути поганим, бо Всеблагий Творець не може бути джерелом чого-небудь гріховного і порочного.

 

 

Все, що створив Бог, саме по собі не може бути поганим, бо Всеблагий Творець не може бути джерелом чого-небудь гріховного і порочного.

Читать полностью...

 

Гріх

ГРІХ  Гріх, за визначенням святого апостола Іоанна Богослова, є беззаконня, тобто порушення Закону, внутрішнього ладу, Премудрості, яка дана світові і всьому творінню Творцем і Богом і в якій увесь сенс життя. Гріх — паразит святості, і існує тому, що святість ще не відокремлена від нього остаточно, так само, як пшениця і плевели ростуть деякий час разом.  Гріх веде до руйнування і розділення людської особиcтості.  У всіх світових релігіях було висловлено переконання, що людина спочатку була більш цілісною, ніж зараз, що причиною роздробленості і розпаду особистості стало її “самоутвердження” . І лише любов може відновити порушену цілісність. Гріх — це безумство, яке є наслідком глибокого духовного викривлення людського життя, прагнення людей жити по-своєму, а не по-Божому, всупереч законам Божим, тобто в беззаконні. Заперечення Бога є безумством, бо той, хто сказав в серці своєму (не на словах, а в самій душі своїй!): немає Бога, — божевільний – говорить святий псалмопівець Давид. Спотворюючи своє ставлення до Бога, людина тим самим перекручує своє моральне, а потім і тілесне життя. Корінь усіх гріхів — самість, “сам в собі для себе буття”, тобто самообоження. іншими словами, гріх — це та сила охорони свого “Я”, яка робить особистість “самоістуканом”, власним ідолом. Гріх вчиняє той, хто діє всупереч Правді і Закону Божому.  Слід розрізняти первородний гріх, успадкований нами від нашого прабатька Адама, і гріх вільний, або особистий, який здійснюється свідомо, з власної волі. Первородного, спадкового гріха ми позбавляємось у купелі Святого Хрещення. Решта – це особистий гріх. Він може панувати в думках, словах, бажаннях, вчинках; гріхом є також невиконання чого-небудь, визначеного законом любові. Розрізняють гріхи смертоносні (або смертні) і повсякденні. Гріх вважається смертним, коли провина глибоко ображає святість Божу (до таких відносяться: богохульство, людиновбивство, крадіжка, наклеп, перелюб) і скоюється з усвідомленою і вільною згодою волі не слухатися Бога. Той, хто вмирає, не покаявшись у смертному гріху, прирікає себе на повний розрив з Богом, на вічну загибель. Причини гріха можуть бути внутрішні і зовнішні. Внутрішні причини — це пристрасті і жадання, як наслідок первородного гріха: “похіть плоті, похіть очей і гордість житейська”  (1 Ін. 2,16). Головні зовнішні причини гріха: намовляння розпусних людей і сатани. Із цими причинами гріха людина повинна боротися, в чому покликана допомагати їй свята Церква через встановлені в ній благодатні таїнства – які приводять до Христа.  Людина покликана поєднатися з Христом подвійними узами: в свободі, як друг Божий, і в оновленій природі, як нове творіння і як член Тіла Христового. Для цього вона повинна, за словами Євангелія, “народитися згори” (Ін. 3,7), а народитися згори може лише той, хто діяльно бере участь в жертві Христа, в Його добровільних стражданнях і смерті. Це означає, що тому, хто шукає спасіння, треба, наслідуючи Христа, взяти на себе хрест власних страждань і підпорядкувати свою волю волі Божій.

 

 

Гріх, за визначенням святого апостола Іоанна Богослова, є беззаконня, тобто порушення Закону, внутрішнього ладу, Премудрості, яка дана світові і всьому творінню Творцем і Богом і в якій увесь сенс життя.

Читать полностью...

 

Всіх святих в Землі Руській просіявших

Щодня наша Свята Церква вшановує пам’ять святих угодників Божих. Робиться це для того, щоб ми звертались до них з молитвою і, навчаючись їхнім чеснотам, освячувалися їхньою святістю.

 

 

Щодня наша Свята Церква вшановує пам’ять святих угодників Божих. Робиться це для того, щоб ми звертались до них з молитвою і, навчаючись їхнім чеснотам, освячувалися їхньою святістю.

Читать полностью...

 

Чернецтво

Чернецтво з самого свого зародження стало осередком духовного життя і благодатної сили Церкви Христової. Святитель Ігнатій Брянчанинов писав: "Чернецтво є установлення Божественне, за допомогою якого християнство досягає свого найвищого розвитку".

 

 

Чернецтво з самого свого зародження стало осередком духовного життя і благодатної сили Церкви Христової. Святитель Ігнатій Брянчанинов писав: "Чернецтво є установлення Божественне, за допомогою якого християнство досягає свого найвищого розвитку".

Читать полностью...

 

Канононічний устрій Церкви

Канононічний устрій Церкви

 

В будь якій державі, яким би не був її устрій, існують основні закони, згідно яких відбувається керівництво цією державою. Церква також має свої правила-канони, котрими в церковному житті повинні керуватися єпископи, священство, монашество і миряни. Без церковного законодавства порушується вся церковна дисципліна, що веде до появи розколів, єресей, сект, внаслідок чого страждають суттєві властивості Церкви: єдність, святість, канонічність, апостоличність.

Читать полностью...

 

Витоки православного монашества

Монашество відігравало і відіграє визначну роль в релігійному житті православних народів. Дійсно кажуть, що монашество є найкращим шляхом до розуміння православної духовності. Православ’я має різноманіття форм духовного життя та релігійних практик, але найбільш класичною з них вважається монашество.

 

Монашество відігравало і відіграє визначну роль в релігійному житті православних народів. Дійсно кажуть, що монашество є найкращим шляхом до розуміння православної духовності. Православ’я має різноманіття форм духовного життя та релігійних практик, але найбільш класичною з них вважається монашество.

Читать полностью...

 

Смирення – це слабість чи сила?

Смирення справедливо рахують необхідною частиною спасіння християнина. Однак сучасний світ саме в проповіді смирення найчастіше вбачає слабкість християнства. Чому? – Тому що неправильно розуміється зміст смирення. Смирення – це ні що інше як стремління дати об”єктивну оцінку самому собі, своєму внутрішньому стану. В силу цього смирення передбачує чесне, правдиве визнання свїх недоліків, визнання неможливості досягнути будь що без допомоги Божої.

Читать полностью...

 

Звернення до віруючих з нагоди початку нового навчального року

«Шкільні роки - особливий період у житті кожної людини, - говориться у зверненні Предстоятеля Української Православної Церкви. - З одного боку, це найщасливіший, безтурботний час, коли все життя здається ще попереду, але саме в ці роки відбувається становлення людини як особистості, формується її світогляд. Тому Православна Церква завжди приділяла і приділяє особливу увагу освіті.

Читать полностью...

 

Рейтинг@Mail.ru

ЧИСТЫЙ ИНТЕРНЕТ - logoSlovo.RU